Вікторія

Добрий день. У мене наступна ситуація. Я вже не знаю як мені бути. Почалося все з того що ми з моїм цивільним чоловіком вирішили одружитися. Весілля він не хотів. Хотіли просто полетіти відпочивати. Купили путівку. Але мене мучили сумніви. Я знала, що нас будуть вітати його родичі і мої родичі. Я розуміла, що буде негарно з ними це не відзначити. Запропонувала зробити маленьку вечірку. Була сварка через це. Його батьки живуть в іншому районі. Вони досі не були знайомі з моїми батьками бо у них були причини через які вони не могли приїхати до нас. Вечірку я хотіла зробити тільки заради того, щоб вони познайомилися, і щоб не довелося потім червоніти перед рідними коли нам будуть дарувати подарунки а ми їм мовляв “Дякую, до побачення”. Зійшлися на вечірці. Спочатку він запланував запросити батьків, свою дочку від минулого шлюбу, свою рідну тітку і кумів які хрестили малу. У нас 3-кімнатна квартира, Але всі ці люди не помістяться в ній, разом з нами, тому вирішили, що кумам знімемо готель на 2 доби. Самі ми розписуємося і в цей же день відлітаємо на тиждень. Прилітаємо і через тиждень робимо вечірку. Тут каже мені мій наречений “Дзвонила кума, попросила приїхати на два дні раніше”. Я думаю ну ок. Два дні раніше нічого, допоможе мені приготувати щось до приїзду батьків. Проходить тиждень. Він знову “Дзвонила кума, просила приїхати до нас на ДВА тижні раніше і просила ще пожити у нас зі своєю дочкою і хлопцем дочки.” Тобто вона хоче пожити у нас тиждень поки ми будемо у відпустці і ще тиждень перед весіллям. Він відмовив їй брати з собою дочку і хлопця дочки. Тут вона заявляє. “Я зніму їм квартиру біля вас, а сама у вас поживу” Мене це почало страшенно дратувати. У людини немає совісті, я приїжджаю з відпустки і у мене є тиждень на те, щоб підготувати себе до весілля. Зробити манікюр, і все інше і так само підготуватися до приїзду його рідні. Замість цього я буду віддирати квартиру після їхнього перебування в ній, до того ж у їхній присутності. У плані дому я перфекціоніст. З цим мені важко. Мене страшенно дратує коли щось не на своєму місці або бруд на кухні або бруд на підлозі. Я знаю, що у мене буде зіпсований настрій коли я це все побачу. Ми посварилися. Потім я з горем навпіл закрила на це очі. Домовилися, що вона буде сама. Хоча я здогадувалася, що ніякої квартири для дочки знімати вона не буде. Тут вона дзвонить знову. “Можна я приїду на день ще раніше щоб погуляти на день незалежності з малою, і ще буде мій чоловік,( його не мало бути, він мав поїхати на роботу). Один день ми втрьох переночуємо а потім дочка поїде на зйомну, коли приїде її хлопець” Чесно, я просто у величезному шоці. Те, що у людей немає почуття такту і вони нахабні я вже давно зрозуміла. Мені просто псують весілля. Я приїду з відпустки і буду спостерігати як чужі люди хазяйнують у моїй квартирі. Я буду нервувати і на своєму весіллі буду вичавлена як лимон. Він мене не розуміє, кричить, що це його рідні люди, що я сама це затіяла, що він не хотів робити цю вечірку. Він не розуміє, що мені від цього дискомфортно. Мовляв, це потрібно пережити. Але я не хочу переживати день свого весілля. Я хочу бути відпочилою і веселою. Не нервовою. Тобто я повинна пожертвувати своїм моральним станом у день свого весілля заради людей, яких я терпіти не можу через їхнє нахабство. Я не знаю що ще сказати. Може бути я в чомусь не права? Від безвиході я просто почала плакати і постійно плачу. Я нічого не можу з цим зробити? Як мені бути? Дякую